Вид Жизномира з висоти
Село Жизномир розташоване у центральній частині Бучацького району Тернопільської області. Воно межує з м. Бучач на пн., на пд. зх. село Зубрець, на зх. село Бариш і на пд. сх. село Сороки. Із пн. сх частини протікає річка Стрипа.
Населення
* населення – 1652
* територія – 42.58 км2
* густота населення – 387 осіб/км2
* поштовий індекс – 48432
* телефонний код – +380 3544
Територія села заселена дуже давно, бо це місцевість з родючими землями, красивою річкою. Люди, які здавна жили тут, займалися мисливством, рибальством, землеробством і скотарством.
Перші поселення були біля річки Стрипи. Під час нападів кочівників поселенці тікали з місць проживання залишаючи рідну домівку туди де спокій, де завжди панує “життя” і “мир”. З роками навеличке поселення перетворилося на велике село на околиці Бучача із милозвучною назвою Жизномир.
У статево-віковій структурі населення села переважають чоловіки.
Станом на 1 січня 2008року .
- чоловіки від 16 до 59 років – 568осіб;
- жінки від 16 до 54 років – 542 особи;
- діти від 6 до 16 років -230 осіб;
- особи пенсійного віку – 312.
Кількість населення становить 1652 особи.
Населення села зосереджено найбільше у його центральній частині та на околицях. Середня густота населення складає – 88,4 чол/км2.
За даними перепису населення 2001 року на тариторїї села Жизномир проживають люди 4 національностей. Переважну більшість становлять українці – 99%.
Внутрішні води
- Господарю, віддай мені свою дочку, а ні, заберу силоміць, – зухвало вимагав кочівник Овар. Гордою була відповідь батька:
- Услов’ян дівчата вільні і самі вибирають собі наречених.
Мужньою була відповідь Стрипи:
- Не хизуйся силою Оваре, якою б не була вона. Ти не загребеш ріки, не ротопчеш її берегів. Чужий ти очам нашим.
З усіх боків підступили наїзники. Бачила дівчина, як брат упав, як загинув батько у січі з ворогами, що потім її захопили, і в непокорі ступила у хвилі, Понесла річка Стрипину красу та її славне ім’я…
І тече річка гордо несучи славне ім’я.
В річку впадає велика кількість безіменних потічків, які беруть початок з боліт та природниж джерел, шо розміщені майже у всіх частинах села. Село багате також на підземні води. Криниці глибиною від 6 до 40 метрів. Вода – це невід’ємне джерело життя на землі. І безцінний дар природи. Зимового дня на Свято Водохестя люди спішать освятити воду до джерела. Очиститись і змити свої болячки.
