Український народ має свою культуру. Вона творилась не тільки інтелігенцією -

музикантами, співаками, письменниками і поетами, але й усіма людьми. Вони від покоління до покоління передають традиції, звичаї й обряди, які століттями утверджувались у нашому краї. Це традиційна культура. Вона виявляється у Будівництві та прикрашанні будівель, приготуванні їжі, одязі, нпродній творчості, звичаях і обрядах. Традиційним заняттям ношого села було і є землеробство і тваринництво. Люди здавна сіяли жито, пшеницю, гречку, ячмінь і овес, пізніше стали вирощувати кукурудзу, цукрові буряки, соняшник, картоплю тощо. Для обробітку землі використовівали плуги, борони, серпи, коси, лопати… Із зерна у млинах робили борошно і крупу. Для фарбування тканин використовували рослинні барвники – вільхову кору, бузину, листя горіха і цибулі.

Одяг у нашому селі носили барвистий, оздобленний різними орнаментами. Жінки одягали вишиті сорочки, спідниці, фартухи, плахти, підперізувались поясами чи крайками, взувались у червоні чи жовті чоботи, влітку – черевики. На голові у жінок були хустки. Дівчата заплітали коси, а заміжні жінки підстригали волося.

Поверх одягу жінки носили хрестики, коралі, прикраси з бісеру. Чоловіки мали вишиті сорочки з високим коміром, штани. Узимку чолоіки і жінки ходоли у кожухах.

Наш край завжди славився вишиванками.Ними прикрашали не тільки одяг, але й житло.
Вишивання і зараз залишається важливим заняттям населення.
Має наш народ і дуже цікаві обряди. тобто діства, якими супроводжуються свята.
Це – Андріївські вечорниці, освячення води на Йордан, гаївки – на Великдень…
Традиції і обряди нашого села повинні підтримувати і ви. Бо це зберігає народ, робить його самобутнім, несхожим на інші народи, не дає забути своїх пращурів.